Середньовіччя і Відродження

У період з XVI по XIX століття в Європі проблему зубних протезів вирішували нетривіальним способом – потрібні зуби просто витягали з щелеп померлих і замінювали відсутні у пацієнта. У XVIII столітті доктор Джон Хантер (John Hunter) спостерігав і детально описував анатомію порожнини рота і щелепи померлих. Пересаджувати зуби від однієї людини до іншої – теж його ідея. Експеримент Хантера включав імплантацію недорозвиненого зуба в кістку. В результаті досвіду зуб міцно вбудовувався в кістку і кровоносні судини виростали прямо в пульпі зуба.

XIX століття

У XIX столітті в Європі пошкоджені зуби відновлювали за допомогою різних речовин – срібних капсул, рифленої порцеляни і іридієвих трубок. У 1806 році винайшли мінеральний зуб – відкриття, яке має велике значення для майбутнього розвитку імплантології. Його головним досягненням була ідея виготовлення одиночних штучних зубів, які можуть бути імплантовані безпосередньо в «гніздо» за допомогою платинових гачків, що виконують естетичні та функціональні вимоги, а також хімічно стійкими.

XX століття 1900-1930 рр.

У 1930-х роках брати Елвін і Мойсей Строк експериментували з гвинтами, що виготовляються з хром-кобальтового сплаву. Вони спостерігали за тим, як лікарі успішно розміщують подібні імплантати в стегнової кістки, і почали самостійно проводити схожі операції для відновлення окремих зубів. Такі штифти представляли собою кріплення і підтримку для заміни втраченого зуба. Вважають, що брати Строк були першими, хто успішно помістили внутрішньокістковий імплантат.

У 40-ті роки «батько сучасної імплантології» Формиджине і Зеппоні розробили Ендооссальний імплантат у формі спіралі з нержавіючої сталі, що допускає зрощення кістки і металу. Доктор Перон Андрес  з Іспанії модифікував спиралевидну конструкцію зубного протеза Формиджине,

УШвеції винахід було зустрінуто стоматологічною громадськістю негативно, а в США, навпаки, ця ідея знайшла широку підтримку і була визнана багатьма відомими фахівцями. Ця ідея отримала розвиток іншими лікарями.

У 1970-ті роки зубні протези придбали знайомий нам зовнішній вигляд. Звичайно, протягом наступних десятиліть початковий зубний імплантат зазнав ряд удосконалень в структурі і дизайні, але завжди був заснований на одному і тому ж принципі.

Сучасність

Зубні імплантати зарекомендували себе в якості дійсно підходящої заміни відсутніх зубів, починаючи з 1970-х років. Почали використовувати діоксид цирконію при виготовленні зубних протезів. Вибрали саме цей матеріал через близьке розташування в періодичній таблиці до титану. Крім того, діоксид цирконію має аналогічні властивості біо-сумісності з титаном. Останні 15 років з цього матеріалу виготовляються коронки і зубні протези.

Сучасні зубні імплантати складаються з шорсткого гвинта з титанового сплаву. Шорсткість поверхні необхідна для успішного сполучення із кісткою людини. Цей титановий гвинт кріпиться до того місця в щелепи, де раніше був зуб, і потім настає період загоєння. Після того, як гвинт вростає в щелепу, зверху на нього кріпиться коронка.

Імплантологія продовжує розвиватися під впливом технологічних можливостей. У 2015 році дослідники розробили процес створення імплантатів і скоб на 3D-принтері. В основу створення цих імплантатів покладено матеріал, який вбиває майже 99% всіх бактерій в ротовій порожнині. При його виробництві використовуються четвертинні амонієві солі. Оскільки вони позитивно заряджені, вони руйнують негативно заряджені бактеріальні мембрани, що призводить до їх відмирання.

Імплантати нового покоління зливаються з щелепою, що забезпечує їх природне і комфортне носіння. Для успішної установки зубного протеза необхідні здорові ясна, міцна щелепна кістка і ретельна гігієна порожнини рота (!)

Якщо у Вас не вистачає зуба або декількох зубів, не зволікайте, сучасна стоматологія вирішує цю проблему швидко та безболісно. Сама процедура постановки зубного імплантата триває менше години!